Атаки на військові аеродроми та заводи в Росії не є ризиком ескалації конфлікту, а навпаки, можуть стати кроком до його завершення.

Серед основних нагальних потреб України все ще залишаються системи протиповітряної оборони та ракети до них.

Знову звертаюся до арифметики війни. Це надзвичайно важливо, оскільки дозволяє зрозуміти розвиток подій і приймати відповідні рішення. Прогнозування майбутнього базується на аналізі основних факторів: наявності сил у конфліктуючих сторін, їх технічних запасів, потенціалу оборонно-промислового комплексу, мобілізаційного резерву, стану економіки та інших суттєвих чинників. Здатність розбиратися та оцінювати ці фактори формується у рішення, які матимуть вирішальне значення. Рішення, які допоможуть нейтралізувати переваги противника.

Яке ключове питання у війні?

Згадайте початок війни: росія значно переважала ЗСУ за кількістю танків, артилерійських систем, РСЗВ та фактично в усьому. Протягом двох з половиною років війни Сили оборони знищили понад 8500 танків російської армії, більше ніж 17000 артилерійських систем, близько 1000 засобів ППО, близько 370 літаків і майже 2500 крилатих ракет. Яка європейська армія має такі обсяги озброєнь? Сили оборони завдали ворогу безпрецедентних втрат завдяки стійкості наших воїнів, ефективній тактиці ведення війни та раціональному використанню наявних засобів ураження!

Звертаю увагу на те, що одним із ключових елементів в арсеналі російської армії під час війни є артилерія. Командування російських військ було впевнене, що їхня артилерійська міць здатна прорвати українську лінію оборони. Головне питання у війні - які сили та засоби вогневого ураження мають сторони, скільки у них стволів та боєприпасів різних типів тощо. Росіяни ще до початку конфлікту прорахували, що Україні буде критично не вистачати різних боєприпасів, особливо зважаючи на вибухи на наших найбільших базах та арсеналах упродовж кількох років. Росіяни були впевнені, що їхні запаси боєприпасів значно перевершують українські, навіть порівняно із сумарними запасами європейських країн-партнерів України. Протягом понад двох років широкомасштабної війни росіяни щомісяця випускали по позиціях наших захисників та прифронтових містах понад 300 тисяч снарядів, а в окремі періоди - ще більше. Артилерія РФ обстрілювала великі площі, маючи на це достатні запаси боєприпасів. Розрахунок командування російської армії був очевидним - під таким інтенсивним вогнем українські сили не зможуть витримати...

ЗАХІДНІ АРТСИСТЕМИ МОЖУТЬ НІВЕЛЮВАТИ ПЕРЕВАГУ ВОРОГА В КІЛЬКОСТІ СНАРЯДІВ, ЯКЩО СПІВВІДНОШЕННЯ - 1 ДО 3, АЛЕ НЕ 1 ДО 8

Наші контраргументи виявилися ефективними. Ми продовжуємо стримувати просування ворога, незважаючи на їхню перевагу в артилерії, техніці, особовому складі та повітряному домінуванні. Нагадую, що ми вже знищили понад 17 тисяч російських артилерійських систем. Так, у них ще залишаються запаси радянської артилерії, але вони не безмежні. За деякими зразками техніки та озброєння Росія наближається до точки, коли не зможе компенсувати щоденні втрати.

Які чинники спрацювали на нашу користь? Серед ключових факторів - точність і далекобійність ударів західними зразками артилерії і тактика їнього застосування: один постріл - одне ураження! У росіян немає таких високоточних снарядів, які нам надали союзники. Російська арта явно програє західним артсистемам і в дальності стрільби. Надважлива і тактика застосування озброєння. А також - маневреність, прохідність, швидкість розгортання, наявність автоматизованих систем управління, скорострільність. Як приклад, наші екіпажі на західних САУ: вони швидше та результативніше виконують бойові завдання. Нам вдається переважати і перегравати ворога в контрбатарейній боротьбі. І це - ключові фактори у протистоянні з російською артилерією.

Воднораз треба розуміти, що технологічність, точність, далекобійність західних артсистем можуть нівелювати перевагу ворога в кількості снарядів, наприклад, якщо співвідношення - 1 до 3, але не 1 до 8, як це було в деяких періодах на початку 2024 року.

Уміння витрачати менше для досягнення необхідного результату - це також математика війни. І тут варто сказати про безпілотні системи, роль яких у цій війні стрімко зростає. Ударні дрони, особливо починаючи з 2024 року, суттєво збільшили статистику знищеної ворожої техніки: танків, артсистем на полі бою та ворожих літаків на їхніх аеродромах у глибокому тилу. У контексті цієї теми доречно сказати й про досвід боротьби українців з Чорноморським флотом. Україна не мала кораблів, але знищила значну частину ворожих, а інші загнала в російські бухти. Це - показовий приклад асиметричної відповіді ворогу на його перевагу в кількості зброї.

Свіжі постачання артилерії, бронетехніки та боєприпасів для російських військових формувань необхідно нейтралізувати на значній відстані від передової.

Що буде далі? Військові підприємства в Росії працюють безперервно, доповнюючи свої ресурси імпортованими боєприпасами. Чи можемо ми досягти рівноваги з РФ у кількості снарядів? Так, якщо значно скоротити їхнє постачання на фронт. Це логічний розрахунок. Легко зрозуміти, якщо мати відповідні інструменти впливу. Йдеться про сучасну зброю з великим радіусом дії та зняття обмежень на її використання нашими партнерами. Це дозволить нам завдавати ударів по російських базах, складах та логістичних шляхах. Нові поставки артилерії, бронетехніки та боєприпасів російським силам мають бути знищені ще далеко від лінії зіткнення. За таких умов ми зможемо вивести з ладу один з ключових елементів російської армії – її артилерію. І не тільки артилерію.

Ще одна перевага росіян у війні - контроль над повітрям. З кінця 2023 року росіяни все активніше використовують керовані авіабомби різної потужності проти наших позицій і прифронтових населених пунктів для підтримки наступу своєї піхоти.

ЩО МОЖЕ "ПРИЗЕМЛИТИ" ВОРОЖІ ЛІТАКИ ТАКТИЧНОЇ АВІАЦІЇ?

Якщо противник має перевагу в повітрі, а ми не можемо зараз наростити свій авіаційний парк, варто знижувати ефективність їхньої тактичної авіації альтернативними методами. Потрібно посилювати систему протиповітряної оборони, збільшувати кількість озброєння далекої дії тощо. Це також є важливим аспектом військової стратегії.

Могутня система протиповітряної оборони здатна ефективно знешкоджувати ворожі літаки тактичної авіації та забезпечити захист наших міст від російських ракет. Тому засоби ППО та боєприпаси до них залишаються серед найважливіших потреб України. Вони включають різноманітні комплекси з різним радіусом дії: короткого, середнього та великого. Найбільші труднощі виникають із захистом прифронтових населених пунктів, оскільки на реагування з моменту запуску ракети є лише кілька хвилин. У таких випадках важливо мати високу концентрацію комплексів ППО, хоча ризик їхнього ураження ворогом тут також найвищий.

Зброя далекого радіусу дії - переконливий сигнал для Кремля про те, що вартість війни для Росії є надто високою.

Якими мають бути військові рішення на перевагу ворога в артилерії, домінування у небі, тривалий ракетний терор? Удари по базах і арсеналу ворога, його аеродромах. А також - підприємствах, які є генераторами доходів російського бюджету та виробниками зброї, знаряддя вбивства українців та руйнування нашої цивільної інфраструктури, енергосистеми. Необхідно постійно й акцентовано знижувати військовий потенціал російської армії. Повторюю, носії ракет і бомб, тобто літаки, з військової точки зору найбільш ефективно знищувати саме на аеродромах. Щоб ослабити фронтові ворожі підрозділи, треба цілити високоточними та далекобійними ракетами по арсеналах ворога в тилу, знищувати запаси снарядів, пального, техніки...

Це найефективніша стратегія ведення війни, беручи до уваги військові переваги росіян. Вона є найпрагматичнішим і найдієвішим способом змусити росіян сісти за стіл переговорів на наших умовах. Використання далекобійної зброї та усунення перешкод - це ключові інструменти війни, які відповідають на головне питання нашого суспільства: коли завершиться війна?

Використання далекобійних засобів ураження та усунення обмежень на їхнє застосування по військових об'єктах Росії – це не провокація до ескалації конфлікту, а шлях до його завершення. Саме далекобійна зброя, авіація та ефективна система ППО найшвидше наблизять той момент, коли в Кремлі остаточно збагнуть, що російська армія не здатна досягти успіху в Україні, і що вартість війни для Росії є надто високою.