Відновлення аграрних угідь: Україна не може відкладати, поки триває війна

Збройний конфлікт руйнує не лише життя людей, а й плодючі ґрунти. Внаслідок вибухів земля втрачає свою придатність для аграрної діяльності. Це завдає значного удару як національній економіці, так і окремим фермерським господарствам, які можуть опинитися на межі існування.

Очевидно, що крім ефективних рішень у сфері економіки, потрібні також наукові дослідження та рекомендації фахівців стосовно того, як повернути в сільськогосподарський обіг землі, нашпиговані металом і вбивчими для ґрунтів хімічними сполуками.

Добре, якщо для вирішення цієї проблеми в Україні буде розроблено програму й виділено державні гранти на такі дослідження. Але тут можуть бути ефективними й локальні наукові проєкти, які напряму пов'язують учених із замовниками -- фермерами, громадами, організаціями.

Безумовно, наукові дослідження потребують фінансування, і очевидно, що в умовах воєн та бюджетних обмежень державних грантів часто не вистачає для покриття всіх актуальних досліджень. У такій ситуації важливу роль можуть відіграти міжнародні фонди.

Прекрасним прикладом практичного втілення є "Проєкт знезараження українських сільськогосподарських угідь", який втілюють науковці Сумського національного аграрного університету спільно з дослідниками Королівського сільськогосподарського університету з Великої Британії. На реалізацію цього проєкту виділено майже 200 тисяч фунтів стерлінгів, причому без використання бюджетних коштів.

Цей проєкт передбачає не тільки дослідження забруднених ґрунтів і пошук методів їх відновлення (ремедіації), а й підготовку експертів, які могли б працювати "в полі" (й не тільки в Сумській області, а й по всій країні) -- відбирати зразки для досліджень, здійснювати їх первинний опис, працювати з дронами та вміти аналізувати супутникові знімки.

Організаторам проєкту вдалося залучити висококваліфікованих спеціалістів, які гармонійно доповнювали один одного у висвітленні цієї теми. Серед них були науковці, фахівці з протимінної діяльності, працівники Держспоживслужби та експерти міжнародних консалтингових фірм, -- поділився один із перших випускників курсів Микола Кравчук, доцент кафедри ґрунтознавства та землеробства Поліського національного університету (м. Житомир). -- Для мене курс був надзвичайно корисним у плані поліпшення навичок ідентифікації та картографування забруднених територій, роботи з дронами, а також створення баз даних. Організатори програми -- справжні професіонали.

Видання ZN.UA провело інтерв'ю з Оленою Мельник, координаторкою проєкту та керівницею сектору міжнародних проєктів Сумського аграрного університету.

-- На жаль, ідею підкинула жорстока дійсність -- масовані обстріли нашого регіону з боку Росії. Гинуть люди, руйнуються села та міста, поля перетворюються на пустелі, вкриті вирвами від снарядів. Є над чим працювати й саперам, і аграріям, і вченим. За умов обмеженого фінансування ми зуміли отримати грант і розпочали дослідження та підготовку експертів.

-- У чому суть проєкту?

-- Проєкт складається з кількох підпроєктів. Перший -- аналіз ґрунтів. Необхідно насамперед визначити, з яким саме забрудненням маємо справу. Ми розробили протокол досліджень, протестували його на навчальному полігоні у Великій Британії з використанням проб ґрунтів, відібраних на фермерських господарствах у семи областях України. Крім фахівців нашої групи, з нами співпрацювали університети Швейцарії, Великої Британії та Польщі.

Другий наш підпроєкт -- підготовка експертів. Їх потрібно більше, значно більше, ніж є зараз. Нам важливо навчити майбутніх експертів визначати ділянки для збору контрольних зразків, правильно відбирати проби ґрунтів. Окрім того, експерти мають уміти визначати індикатори пошкодження ґрунтів, а також володіти методиками їх аналізу -- від експрес-методу, який за три хвилини дає загальну картину наявності в ґрунтах широкого спектру хімічних елементів, і до використання методу індуктивної плазми й атомно-абсорбційного аналізу.

-- Однак значна кількість територій усе ще замінована.

-- Звісно, експерти не зможуть узяти проби ґрунтів на замінованих територіях, але для цього можна застосовувати сучасні інформаційні технології та системи. Наприклад, дрони з мульти- та гіперспектральними камерами, які дають змогу оцінити стан ґрунтів за багатьма показниками. Поводження з цією технікою ми навчаємо майбутніх експертів. Ми також навчаємо наших експертів основ економічного розрахунку: як прорахувати збитки, яких зазнали фермери внаслідок бойових дій, і витрати на відновлення ґрунтів.

-- Хто навчає експертів?

-- До викладання курсу ми залучаємо найкращих вітчизняних фахівців, а також експертів із Великої Британії та Швейцарії. Навчання проводиться в змішаній формі -- онлайн і офлайн, англійською та українською мовами. За результатами навчання, яке триває місяць, експерти отримують відповідний сертифікат. Ми вже випустили 27 експертів, іще 25 проходять підготовку.

-- За місяць досить важко вивести людину "з вулиці" на рівень експерта. Яким є ваш контингент?

-- Так, ви абсолютно праві. Саме тому ми прагнемо активно залучати до навчального процесу аграрних науковців і ветеранів, особливо тих, хто має досвід розмінування та роботи з дронами. Якщо в перших наборах на наших курсах колишні військові становили приблизно чверть слухачів, то зараз їх кількість перевищує половину.

-- Гаразд, держава отримає п'ятдесят висококваліфікованих спеціалістів, які незабаром приступлять до своїх обов'язків. Проте, без сумніву, попит на таких професіоналів значно перевищує цю кількість!

Звісно. Ось унікалізований текст: — Саме так. Я переконана, що проєкт необхідно розширювати, залучаючи команду експертів, які займатимуться відбором проб ґрунтів по всій Україні та співпрацюватимуть із аграріями. Крім того, фахівці з аналізу ґрунтів потрібні в службах, що займаються розмінуванням, адже цей процес не можна відокремлювати від відновлення ґрунтів.

-- Відповідно, дослідники за підтримки фахівців визначають, які території та чим саме забруднені. Однак найважливіше завдання полягає у відновленні родючості ґрунтів, пошкоджених війною.

-- Саме тому третій наш підпроєкт -- це вивчення методів відновлення ґрунтів. Є різні методи відновлення -- інженерні, хімічні та біологічні. Інженерні методи полягають у рекультивації ґрунтів. Суть хімічного відновлення (хімічної ремедіації) полягає в тому, що ґрунти обробляють спеціальними речовинами, а на дуже пошкоджених ділянках застосовують метод хімічного промивання. Це досить дорогий метод, але в низці випадків єдино можливий. Застосовують його переважно на землях, де були зливання паливно-мастильних матеріалів.

Найчастіше ми рекомендуємо застосовувати методи фіторемедіації. Тобто засаджувати забруднену територію рослинами, які абсорбують шкідливі речовини з ґрунту. Потім ці рослини обов'язково утилізують. Цей метод очищує ґрунт за рік-два, залежно від ступеня забруднення. Також є методи мікробіологічної ремедіації, коли в забруднений ґрунт вносять спеціальні мікроорганізми, які в процесі життєдіяльності розкладають токсичні хімічні сполуки до безпечних.

В Україні є ділянки землі, які не вдасться швидко відновити. Це зони активних бойових дій, де горіла військова техніка та паливно-мастильні матеріали. Такі території доведеться вилучати з землекористування на десятиліття або навіть більше. За прикладом Франції, на цих землях можна вирощувати ліси або створювати болота.

-- Які ще завдання ви, ваші колеги в Україні та за її межами ставите перед собою як учені?

Ми повинні запропонувати українським аграріям конкретний план дій, який починатиметься з рекомендацій щодо рекультивації та відновлення земель, і поступово переходити до стратегії сталого землеробства. Це дозволить відповідати вимогам світового ринку органічної продукції, Цілям сталого розвитку (SDG), Європейського зеленого курсу та Паризької угоди. Україна не може чекати закінчення війни; наукові та практичні засади для відновлення земель необхідно закладати вже зараз.