Як російські оперативні дії прагнуть перешкодити мобілізаційним процесам в Україні.
Із початку гібридної агресії в 2014 році, російські спецслужби здійснювали інформаційні операції в Україні, намагаючись вплинути на мобілізаційні процеси.
Російські інформаційні кампанії намагалися підкопати довіру до військово-політичного керівництва України, створюючи штучні розколи в суспільстві. Одним із ключових меседжів стало просування наративу про "громадянський конфлікт" та "війну між олігархами", в якій, мовляв, звичайним українцям краще не брати участь. Активні дії, подібні до методів КДБ, такі як "мітинги матерів і дружин" чи "антивоєнні пікети", мали на меті завадити роботі військових комісаріатів. Після 2016 року мобілізацію резервістів було зупинено, проте з 24 лютого 2022 року, у зв'язку з початком повномасштабного вторгнення, ситуація кардинально змінилася, і президент Зеленський оголосив загальну мобілізацію. Водночас розпочалась нова російська кампанія, метою якої стало її зрив.
Основні повідомлення проти мобілізації
Важливим елементом цієї дезінформаційної кампанії є те, що антимобілізаційні меседжі мають містити зерно правди та поширюватися не лише російською пропагандою, а, в ідеалі, органічно - українцями, що потрапили під її вплив. Серед цих меседжів такі:
Починаючи з 2022 року, кремлівська пропаганда зосередилася на підриві можливостей України в боротьбі з російською агресією, створюючи штучні внутрішні суперечності в суспільстві та сіючи розбрат між різними групами громадян.
Окрім традиційної технології протиставлення україномовного та російськомовного населення в Західній та Східній Україні, Кремль також прагнув встановити розриви між внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та місцевими жителями, які їх приймають. Також намагалися створити поділ між тими, хто покинув Україну, та тими, хто залишився, а також між цивільним населенням і військовими.
Особливою частиною антимобілізаційної кампанії є демонізація працівників ТЦК, оскільки Росія намагається опосередковано дискредитувати Збройні Сили України в цілому.
Спецслужби Кремля, що проводять психологічні операції, використовує природні людські страхи (страх смерті, страх каліцтва, страх невідомого), а також реальні організаційні недоліки, зловживання та правопорушення посадових осіб.
Влада Росії уважно відстежує українські медіа та використовує їх для розповсюдження антимобілізаційних повідомлень, акцентуючи увагу на випадках корупції, зловживання службовими повноваженнями працівниками територіальних центрів комплектування, а також на всіх конфліктах, пов'язаних із військовими, військових втрат, і випадках незаконного перетворення кордонів чоловіками тощо.
Прокремлівська дезінформація поєднує антимобілізаційні меседжі з реальними фактами, маніпуляціями та фейками, що підводять споживачів пропаганди до висновків про те, що:
Зрештою, метою російської антимобілізаційної операції є вплив на поведінку українців. Протягом 2022-2023 років, інформаційна операція була спрямована на популяризацію пасивного ухилення від мобілізації (ігнорування військового обліку, уникнення контактів з ТЦК, створення фіктивних підстав для отримання відстрочки). З кінця 2023-го ‒ початку 2024-го став більш помітним напрям, спрямований на нормалізацію та популяризацію активних форм ухилення (незаконний перетин кордону, насильство проти співробітників ТЦК, підпали автомобілів).
Ось як це функціонує.
Кремль реалізує свої інформаційні операції, застосовуючи різноманітні стратегії, що включають активність російських впливових мереж в Україні. Серед цих методів – медіа-ресурси, такі як веб-сайти, соціальні мережі та канали в Telegram, а також ботоферми і фабрики тролів. У 2022 році було створено численні регіональні Telegram-канали, які поширювали інформацію про місця, де нібито працівники ТЦК роздають повістки.
Машина дезінформації та пропаганди активно використовує політику і алгоритми популярних соціальних мереж в Україні для своїх цілей. В рамках дослідження, проведеного Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки у співпраці з Центром демократії та верховенства права, було виявлено 596 рекламних повідомлень, що містять дезінформацію та російську пропаганду, націлених на українську аудиторію в період з березня по листопад 2023 року. З них 136 і 82 відповідно, що складає майже 37%, активно просували російські наративи щодо ситуації на фронті та мобілізації в Україні.
Як точку входу в український медіапростір російські пропагандисти використовують TikTok. Автори дослідження проєкту Texty.org.ua дійшли висновку, що алгоритми рекомендацій цієї соцмережі, як і деякі інші, починають просувати відео раніше, ніж його опрацюють алгоритми модерації, що відповідають за блокування та видалення контенту. Це означає, що українські користувачі TikTok мають дуже високі шанси побачити російську дезінформацію та пропаганду з популярними хештегами, навіть якщо вони не підписані на сторінки з таким контентом.
У середині липня хештег #ТЦК став найпопулярнішим у українському TikTok.
Велика частина контенту, що використовує ці хештеги, має на меті знецінення мобілізаційних заходів в Україні. У липні в десятку найпопулярніших хештегів потрапили явно антимобілізаційні, зокрема: #стоптцк, #народпротитцк, #спротивтцк, #протесттцк, а також хештег, що виступає проти держави — #ценемояукраїна.
Пропагандистські медіа та державні ЗМІ Росії значно перебільшили окремі випадки, перетворивши їх на розповіді про "народний опір" мобілізації та "конфлікт українців із владою" на чолі з президентом Володимиром Зеленським. Зокрема, 21 липня російська інформаційна агенція ТАСС опублікувала серію матеріалів, які вони представили як інтерв'ю з представниками "проросійського підпілля" в Україні. У цих публікаціях стверджується, що підпали автомобілів військових та електричних шаф на залізниці (які традиційно вважаються актами диверсії проти транспортної інфраструктури) нібито є "виявами опору" з боку чоловіків, що підлягають мобілізації.
Протягом триденного періоду цей сюжет отримав розповсюдження більш ніж на 40 російських та проросійських платформах, включаючи Telegram-канали, сторінки у Facebook та різні веб-сайти. Крім того, близько 40 публікацій з’явилося в російських соціальних мережах "Вконтакте" і "Однокласники".
Російська пропаганда намагається інтегрувати резонансні інциденти, пов'язані з насильством та спробами самогубства, в антимобілізаційний дискурс. 18 липня жінка здійснила самоспалення біля суду в Білоцерківському районі Київської області. Пропагандистські ресурси РФ трактували цей випадок як "акт опору", вказуючи на те, що суд відмовив її чоловікові в отриманні відстрочки від мобілізації.
Заява правоохоронців щодо випадку самозапалення жінки.
Для дестабілізації мобілізаційного процесу в Україні Кремль залучає агентів впливу. Приховуючи свої дії під маскою журналістської або правозахисної діяльності, ці особи формують мережі, спрямовані на організовану опозицію мобілізації, дискредитацію державних інституцій та військових. У кінці липня Служба безпеки України затримала лідера однієї з таких груп разом із його спільниками. Їх підозрюють у створенні та розповсюдженні матеріалів, які закликають до збройного опору територіальним центрам комплектування, а також у публікації особистих даних військовослужбовців та інших діях, що порушують статтю 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності Збройних сил України).
Результати дослідження
Росія має безпосередній інтерес у зниженні оборонного потенціалу України. Тому її дії спрямовані на зрив мобілізаційних процесів в Україні. Кремль застосовує всі доступні йому методи, використовуючи як спецслужби, так і пропагандистські механізми: активне розповсюдження дезінформації, маніпуляцій, виготовлення фейкових новин, вербування агентів та здійснення диверсій. Ці інструменти комбінуються між собою, створюючи синергію. Російські інформаційні кампанії намагаються переконати українців, що справжнім ворогом є не зовнішній агресор, а їхня власна держава. Крім того, вони прагнуть підірвати довіру до Збройних сил, спровокувати внутрішні конфлікти та трансформувати їх у силові протистояння. Або ж через медіа створити видимість таких конфліктів.