На путінському "базарі м'яса" знову злетіли ціни: огляд пропаганди за 31 липня
Що робити з "кістяком" російського Telegram
Кремль з усіх сил намагається затримати початок нової хвилі мобілізації.
Президент Росії Володимир Путін підписав указ, згідно з яким тим, хто укладе контракт з Міністерством оборони до кінця року, буде виплачено одноразову допомогу у розмірі 400 тисяч рублів, замість попередніх 195 тисяч. Крім того, регіональні органи влади повинні виділити додаткові 400 тисяч рублів. У той же день депутати Державної Думи прийняли рішення щодо мобілізованих, які мають трьох дітей або дітей з інвалідністю: їх не можна демобілізувати, оскільки це нібито зменшить "кадровий резерв". За словами депутата від КПРФ Ольги Останіної, цей резерв налічує тільки 903 особи.
Ухвалено й закон, що передбачає позбавлення вже набутого громадянства РФ у разі ухилення ставати на військовий облік. Також синхронізуються процеси взяття на облік та отримання паспорта РФ. До кінця сесії (4 серпня) Держдума планує також збільшити строк служби в армії громадян з набутим громадянством РФ до двох років, а також підвищити їхній призовний вік.
Насправді, саме так Путін намагається відкласти нову хвилю мобілізації (нагадаємо, указ про її завершення досі не опублікований). Однак, якщо в Росії є багато охочих укласти контракт (як це стверджують Путін і Медведєв) за 195 тисяч, не було б необхідності підвищувати цю виплату до 400 тисяч.
Тому експерти констатують факт: "ті, хто був готовий здохнути за "русский мир" безкоштовно, скінчилися вже давно; тепер закінчуються й ті, хто готовий здохнути за 200 тисяч. А потреби в "гарматному м'ясі" у Путіна лише зростають. Адже за м'ясні штурми навіть маленького села платять зараз тисячами життів".
Але Путіну потрібні не маленькі села, а Одеса, Харків, Київ. Якщо для захоплення одного села доводиться пожертвувати тисячею солдатів, то ціна окупації великого міста буде вимірюватися сотнями тисяч загиблих. І тут у Путіна виникають проблеми з тим, де взяти таку кількість людей. Ще одна мобілізація стане катастрофічною. Можливо, за її допомогою вдасться відправити на фронт 300-400 тисяч, але мільйони втечуть з країни, що спричинить негайну катастрофу на ринку праці. Тому "гарматне м'ясо" доводиться купувати, і ціна за нього зростає. Але чим вище в Росії ця ціна, тим менше цінується людське життя.
Російська "підкладка важкого гаманця зіткано зі сліз"
Готовність Путіна "платити за м'ясо по-ринковому" має крім моральної ціни і цілком матеріальну. Колаборант та зрадник України Царьов на підтримку чергового "м'ясного" указу Путіна зі словами "держава робить дуже багато, щоб контракт на військову службу був справою не лише почесною, а й прибутковою", нагадав наступні "заохочувальні" розцінки.
Дійсно, за 25 років перебування при владі, обіймаючи посади прем'єр-міністра та президента, Путін жодного разу не ініціював механізм "прибуткової" мотивації для росіян, який би сприяв розвитку саме Росії.
Наприклад, існує багатостраждальний міст через річку Лена. Ідея його спорудження з'явилася ще в середині 80-х років минулого століття. Якутськ залишається єдиним серед ста найбільших міст Росії, яке досі не має цілорічного наземного транспортного сполучення із федеральною дорожньою мережею. Цей міст міг би стати вагомим економічним імпульсом для всього регіону. За оцінками Центру стратегічних досліджень при голові Якутії, введення цього об'єкта в експлуатацію може спричинити щорічне зростання ВВП регіону на 3%.
Але питання: "Скільки росіян погодилося б будувати міст через Лену за таких умов?", у путінській Росії ніколи не піднімалося. І подібних прикладів у стилі "на що вона могла б витратити кошти, якби не витрачала їх на руйнування України", можна навести безліч. Ще один приклад - буквально вбивчий: за підрахунками проєкту Re:Russia, виплати учасникам вторгнення в Україну та родичам загиблих становлять від 2,75 до 3 трлн рублів (приблизно 1,5% ВВП та 8% усіх видатків бюджету РФ).
Важливим є ще один, внутрішній аспект цієї теми. Деякі українські, так звані анонімні Telegram-канали (назви яких через їх непристойність навіть соромно згадувати) вважають, що писати про рекордні виплати російським військовим у момент, коли у нас немає навіть близько таких бонусів, є майже "рекламою ЗС РФ". Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, звичайно, не буде вступати в дискусію з цими каналами.
Але для них особисто буде донесено просту стратегічну істину: українці не воюють з російськими "отримувачами рекордних виплат" заради грошей, а заради захисту своєї землі. В тому числі, між іншим, й за тих самих адмінів і читачів каналів, які маніпулюють громадською думкою та спекулюють на темі чергового зростання цін на путінському "м'ясному ринку". Головне питання в тому, чому саме це відбувається. "Важкий гаманець підшитий слізьми", - застерігав Ісаак Бабель. Якби українці керувалися лише матеріальними вигодами, окупанти вже б писали свої нові "одеські оповідання".
Чи зможе Дуров знайти в собі "сміливість" протистояти Роскомнадзору?
Щодо Telegram та інших платформ, то 31 липня в Росії також ухвалено закон про контроль над усіма каналами із кількістю підписників понад 10 тисяч. Усім блогерам дали 3 місяці для реєстрації в Роскомнадзорі. Якщо не зроблять, то їм заборонять будь-яку рекламну діяльність. Покарання також чекає на зареєстровані канали за перепости із незареєстрованих тощо.
НАСПРАВДІ, цікаво дізнатись реакцію Павла Дурова, який постійно переконує в тому, що його платформа нікому "не підпорядковується". Показова й доля Telegram на Заході. Зокрема, в Швейцарії. Якщо ви шукайте його користувачів у Цюриху, то як пише NZZ, натрапите на аватарки жінок із глибоким декольте і профілі з назвами "Ринок наркотиків" і "Кристали метамфетаміну". Крім того, в швейцарському Telegram торгують підробленими документами та піратськими фільмами.
Соціологиня Олександра Урман з Інституту комп'ютерних наук Цюрихського університету вважає необачним повністю довіряти Павлу Дурову, який має одноосібний контроль над додатком. Вона застерігає: "Якщо він одного дня вирішить співпрацювати з Росією або Іраном, це може мати катастрофічні наслідки для багатьох користувачів". Особливо це актуально, враховуючи, що служби безпеки Російської Федерації отримали доступ до даних з розмов і листувань у Telegram.
Щодо безпеки Telegram, професор комп'ютерних наук зі Швейцарської вищої технічної школи Кенні Патерсон, який дослідив код Дурова, дійшов висновку, що ситуація з шифруванням є хаотичною. Виявилося, що додаток не дотримується загальноприйнятих криптографічних стандартів, розроблених за останні двадцять років, і використовує власні методи. Алгоритм шифрування Telegram заснований на ідеях брата Дурова, який вважає їх геніальними. Однак експерти не можуть адекватно оцінити його безпеку, оскільки він не відповідає загальним стандартам.
На даний момент аудиторія Telegram перевищує 800 мільйонів користувачів. За прогнозами Павла Дурова, до кінця року ця цифра зросте до понад 1 мільярда. Якщо Telegram продовжить своє розширення в країнах Європейського Союзу, то Брюссель вимагатиме від Дурова надавати реальні звіти щодо модерації контенту, а також інформацію про незаконні випадки, що фіксуються на платформі. Однак ці аспекти не вписуються в його "героїчну" історію, розказану, наприклад, в інтерв'ю з Такером Карлсоном.
А тепер цікаво подивитися, чи вистачить Дурову сміливості протистояти Роскомнадзору. За словами експертів, він міг би, наприклад, приховати кількість підписників на каналах. Якщо він цього не зробить, це може свідчити про те, що в нього є що приховувати в стосунках з Москвою.
Що робити з "кістяком" російського Telegram
Цікаво було б почути думку Дурова щодо нібито "петиції про присвоєння бригаді "Азов" імені Ірини Фаріон", скриншот якої вперше з'явився в Telegram-каналі "Кот Костян" 20 липня. "Проверено. Медиа" виявило, що окрім цього каналу, скриншот перепостили (з відповідними коментарями) також канали "Дядя Слава", "Випускайте кракена" та інші.
НАСПРАВДІ, те, що це підробка видно навіть за зверненням "Уважаемый Господин Президент", яке в принципі неможливе на сайті president.gov.ua. Далі вже не цікаво, але про всяк випадок: немає посилання на саму петицію. За наведеним на зображенні номером 22/264840-еп із реєстром опублікованих звернень - її знайти не вдалося. Пошук на відповідному розділі сайту за прізвищами Фаріон і автором звернення Олегом Журбаном також не дав жодних результатів.
Основна інформація про "дядю славу", "костяна" та інших "кракенів" російського Telegram вже відома. Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, обґрунтовано вважає, що в умовах війни необхідно вжити певних заходів. Це потрібно робити, принаймні, до моменту, коли Telegram почне співпрацювати і усуне застереження з боку України.
