Ціна помилок Трампа: Чому колишній президент поступається лідерством на виборах у США

Дональд Трамп на зустрічі з виборцями в Монтані, 9 серпня 2024 року. Світлина AFP/East News

Республіканський кандидат на посаду президента США Дональд Трамп здійснив те, що три тижні тому здавалося малоймовірним. Проте точніше буде сказати, що він "наробив".

Три тижні тому Трамп впевнено йшов до перемоги на виборах, витискаючи максимальну перевагу з проблем Джо Байдена і його адміністрації, а до того ж - зі спроби замаху на себе. Його кампанія ефективно била по опонентах і, здавалося, переконала кандидата у потребі кроків, які цементують його незначну, але стабільну перевагу в рейтингах у поляризованому американському суспільстві.

Але всі ці плани пішли шкереберть.

Дональд Трамп власноруч перевів кампанію у режим постійної, безперервної іміджевої кризи. Він відкинув ідеї політтехнологів щодо ефективного ведення кампанії і взявся робити прямо протилежне. Замість гуртування суспільства - він загострює розкол. Замість залучення тих виборців, що вагаються - відштовхує їх. Замість переконування електоральних груп, які не входять до його ядра підтримки - Трамп та його партнер по кампанії Джей Ді Венс роблять образливі для цих груп заяви.

Словом, тиждень за тижнем Дональд Трамп власноруч зменшує свої шанси на перемогу.

До того ж його хиби та провали накладаються на вельми ефективну кампанію Камали Гарріс, яка наразі діє краще за очікування, додаючи її прихильникам віри у те, що демократична кандидатка зможе виграти вибори президента США. І якщо тактика Трампа не зазнає радикальних змін, його рейтинги, які вже суттєво впали, танутимуть і надалі.

Причому Трамп, схоже, не готовий вчитися на помилках.

Чи то запальний політик не розуміє шкідливого впливу своїх вчинків, чи то він просто не може стриматися від висловлювань, які підривають його власну передвиборчу кампанію. Проте, якщо до початку теледебатів між Трампом і Гарріс ситуація не зміниться, то липнева електоральна перевага Трампа може перетворитися на нищівну поразку кандидата від республіканців.

Рівно місяць тому, 13 липня, у містечку Батлер у Пенсильванії сталася подія, яка мала достатній потенціал, щоби визначити не лише подальший перебіг президентської передвиборчої кампанії у США, а й її переможця. Йдеться про замах на Дональда Трампа, одного з двох ключових претендентів на посаду очільника Сполучених Штатів Америки, офіційне висунення якого було заплановане буквально за кілька днів.

Зображення того дня досі зберігається лише в окремих фрагментах.

Головне з відомого - це те, що Трамп вижив після замаху, і зовсім не буде перебільшенням назвати це дивом. Якби куля, що зачепила вухо політика, пройшла кількома сантиметрами праворуч… Достатньо нагадати, що для випадкового глядача на трибуні позаду Трампа кульове поранення виявилося смертельним.

А ще варто зазначити, що під час замаху Трамп продемонстрував виборцям свою витримку і хоробрість. Його знімок, де він у супроводі агентів Секретної служби, з окривавленим обличчям і піднятим кулаком, став символом не лише для його однопартійців. Цей жест ніби казав: "Що б не трапилося – не здавайтеся". Так, замах на Дональда Трампа суттєво підвищив його передвиборчі рейтинги, надавши їм неабиякий позитивний імпульс.

А основною загадкою в цій події виявився мотив стрільця.

Чоловік не був "антитрампістом", не лишив якихось письмових заяв тощо. І оскільки після перших пострілів його вбили снайпери - то можна лише здогадуватися, чому він на це пішов. Утім, і ця невизначеність зіграла на користь Трампа, який і сам, і через своїх соратників відразу (та не завжди обґрунтовано) почав звинувачувати адміністрацію Байдена у доведенні суспільства до крайніх емоцій та фактичному підбурюванні до вбивства.

Найбільш промовистим показником того, наскільки все серйозно, стала реакція кампанії Байдена. Чинний президент і на той момент очікуваний кандидат від Демпартії був змушений фактично призупинити критику Трампа, бо через зростання співчуття до експрезидента це мало протилежний ефект.

Отже, у ході кампанії утворилася ідеальна буря, яка грала на руку Трампу.

Але навіть на цьому тлі сталося те, що повинно було перевернути політику США.

Дональд Трамп, відомий своєю схильністю до конфліктів і ворожнечі, заявив, що замах на його життя змінив його погляди. Тепер він прагне не розділяти, а об'єднувати людей. Як перший крок на цьому шляху, Трамп оголосив, що утримається від суворої критики Джо Байдена під час своєї промови на урочистому з'їзді Республіканської партії, де його висувають кандидатом у президенти.

"Я вже підготував украй жорстку промову, дуже добру промову, повністю присвячену чинній корумпованій та жахливій владі. Але я викинув цю промову на смітник. Бо тепер я хочу об'єднати країну", - розповів Трамп у першому після замаху інтерв'ю, яке він дав лояльному виданню New York Post.

І, розвівши руками, сказав: "Хоча я не впевнений, чи це реально. Люди настільки розколоті…".

Навряд чи було можливо уявити, що Трамп взагалі відмовиться від критики та ворожнечі - аж надто протиприродним це стало би для нього. Але так само немає сенсу заперечувати, що він принаймні спробував це зробити. Забігаючи наперед, варто додати, що на цій зміні, як виявилося, наполягли технологи його передвиборчої кампанії (принаймні, зараз про це кажуть численні джерела американських ЗМІ). І це дійсно мало сенс! Перед Дональдом Трампом та його кампанією стояла мета конвертувати співчуття частини суспільства, яке з'явилося після невдалого замаху, на довгострокову підтримку.

Риторика єдності нації - найефективніший спосіб досягнення цієї мети.

Тому Трамп погодився поговорити зі своїм одвічним ворогом Джо Байденом, запросив свою екссуперницю Нікі Гейлі на з'їзд Республіканської партії у Мілвокі, а його промова на цьому з'їзді почалася зі слів, які від нього навряд чи колись лунали.

"Я йду в президенти всієї Америки, а не половини Америки. Тому що стати переможцем для половини Америки - це не перемога", - цими словами Дональд Трамп розпочав свій виступ на з'їзді.

Катарський медіаресурс Al Jazeera порівняв цей виступ з промовою Дональда Трампа, яку він виголосив вісім років тому, коли заявив про намір балотуватися на виборах 2016 року. У тій промові політик назвав нелегальних мігрантів "ґвалтівниками" та пообіцяв заборонити в'їзд мусульман до Сполучених Штатів.

У 2024 році Трамп несподівано висловився про рівність. "Ми об'єднаємося, щоб розпочати нову еру безпеки, процвітання та свободи для всіх громадян незалежно від раси, релігії, кольору шкіри чи віросповідання... Розбрат і розкол у нашому суспільстві необхідно подолати, і зробити це якомога швидше", – заявив він під час виступу в Мілвокі. Було дивно чути такі слова від нього. Хоча в його промові на з'їзді звучала критика на адресу демократів, вона була значно м'якшою, ніж зазвичай.

Діти Трампа (які беруть активну участь у кампанії) та його найближчі соратники у ті дні також наголошували, що "єдність нації" стала ключовою фішкою кампанії Трампа.

Та все ж, несподіванка не відбулася. Риторика, яку Америка почула у Мілвокі, виявилася разовою.

Через декілька тижнів колишній президент знову почав жартувати та робити образливі висловлювання, що межують з расизмом; повністю відмовився від примирливих заяв щодо своїх опонентів; припинив говорити про єднання.

Заява Трампа про бажання стати "президентом всієї Америки", яку додали до його промови політтехнологи, виявилася для нього неорганічною і не знайшла подальшої підтримки.

Можливо, Дональд Трамп продовжував би діяти "за підручником", проте рішення Джо Байдена вийти з перегонів, оголошене 21 липня - через три дні після завершення республіканського з'їзду, - припинило технологічну кампанію.

Спочатку у штабі Трампа не було підстав для паніки.

"ЄвроПравда" повідомляла, що рішення обрати Камалу Гарріс кандидатом замість Джо Байдена було вимушеним та мало значні недоліки.

По-перше, Гарріс є членом діючого уряду, і її можна асоціювати з усіма економічними та соціальними провалами нинішньої влади США, що було питанням технологічного підходу. Тим більше, що вона відповідала за міграційні питання, які є основним об'єктом жорсткої критики адміністрації з боку Трампа та його прихильників. По-друге, за 3,5 роки на посаді віцепрезидентки вона не виділилася нічим помітним. Гарріс не була відома як ефективний переговорник, її виступи викликали питання, а її рейтинг схвалення був найнижчим серед усіх можливих наступників Байдена.

Зрештою, відсторонення Байдена від виборчих перегонів було настільки передбачуваним, що навіть Камала Гарріс у ролі кандидатки змогла негайно консолідувати верхівку партії та здобути значну підтримку на місцях. Докладніше про це ми писали у статті "Як перші дні кампанії Гарріс додали динаміки американським виборам".

Ймовірно, саме цей успіх спровокував Трампа неочікувано відмовитися від потенційно виграшної політичної стратегії.

Заяви про єдність нації, рівноправність та подібні ідеї стали минулим.

Більше їх ніколи не було чути.

Замість цього запанували хаос та заяви Трампа, що більше нагадували політичне самознищення, аніж продуману стратегію передвиборчої боротьби.

Американські медіа, зокрема CNN, підкреслюють із посиланням на джерела, що цей безлад відображає емоційні пошуки стратегії протидії Гарріс. А на емоціях Трамп здатен робити неймовірні помилки, що, власне, і сталося.

Яскравий приклад того, як передвиборча стратегія республіканців поступово перетворюється на істерику, трапився рівно два тижні тому, ввечері 31 липня.

Дональда Трампа запросили виступити перед членами Національної асоціації афроамериканських журналістів США у Чикаго.

Ця аудиторія має вагомі підстави для негативного ставлення до кандидата від республіканців, зважаючи на його попередні заяви, що не відповідають стандартам толерантності, а також на тривале протистояння з журналістською спільнотою у США. Отже, Трамп мав би бути готовий до гострих запитань і мати на них підготовлені відповіді. Однак, ця зустріч, що тривала понад пів години, створила враження, що Трампа або взагалі не готують до публічних дебатів, або ж він ігнорує рекомендації своєї кампанії.

Інакше не можливо пояснити ту іміджеву катастрофу, на яку перетворилося його спілкування під час цієї трансляції в прямому ефірі.

Світові медіа облетіла дивна заява колишнього президента, який стверджував, що Камала Гарріс "прикидається темношкірою" заради виборів, хоча насправді було ще багато інших "хітів". Дональд Трамп продемонстрував своє байдуже ставлення до проблем афроамериканського населення США, прийшовши на цю зустріч, не володіючи інформацією про ключові проблеми цієї громади (як, наприклад, резонансне вбивство чорношкірої Соні Мейсон на початку липня, що викликало хвилю протестів). Також варто згадати його дивне пояснення на зустрічі з афроамериканськими журналістами, де він заявив: "чорна робота - це робота, яку виконують чорні".

А ще - досить груба манера спілкування з ведучими.

Неможливо точно оцінити вплив окремих виступів на підтримку кандидата, але можна з упевненістю стверджувати, що це навряд чи додало виборців Трампу, і, можливо, навіть відвернуло деяких від голосування за нього.

Трамп і раніше не користувався великою підтримкою серед чорношкірих американців, але після зустрічі в Чикаго ця група стала для нього ще більш складною.

І це лише один, хоч і найяскравіший приклад (до наслідків якого, втім, ще доведеться повернутися).

Заяви, що не приваблюють нових прихильників і можуть відштовхнути потенційних виборців, виходять не лише від Трампа, але й від його віцепрезидентського кандидата Джей Ді Венса. Зокрема, його коментар щодо того, що бездітні жінки з котами не є патріотами США, не сприяв підвищенню рейтингу республіканської пари. Цей незрозумілий вислів був спрямований на Камалу Гарріс, яка не має біологічних дітей, але є мачухою для дітей свого чоловіка. Однак він образив значно більшу групу американок.

Загалом, пара Трамп-Венс висловлює досить суперечливі думки щодо жінок. А це, безперечно, є значною частиною електорату.

І найважливіше. Політтехнологи Трампа рекомендують йому припинити ці безглузді дії, утриматися від подібних провокаційних заяв і повернутися до ефективної стратегії, як одностайно повідомляють численні джерела New York Times у кампанії республіканського кандидата. Проте хаос продовжується, і його вплив на рейтинг Трампа став очевидною проблемою для Республіканської партії.

Чому так відбувається? Відповідь на це питання має кілька складових.

Головна з них - це те, що Трамп та Венс "експериментують", намагаючись знайти стратегію ефективної протидії Камалі Гарріс - але наразі без успіху. Звідси хаос у заявах, постійна зміна наративів та тестування відверто дивних, наперед шкідливих для самого Трампа ідей.

Навіть аналітики та джерела, які симпатизують республіканцям, зокрема протрампівський канал Fox, визнають це. Аналогічно, мейнстримові американські видання, що зазвичай підтримують демократів, також підтверджують цю думку одностайно.

Дональд Трамп намагається протистояти Гарріс у своєму звичному стилі, застосовуючи ті самі тактики, які колись працювали проти Байдена, попри очевидну приреченість цих зусиль.

Наприклад, у своїй піар-кампанії проти Байдена, Трамп протягом багатьох років намагався закріпити за нинішнім президентом США прізвисько "сонний Джо" (Sleepy Joe), наголошуючи на його віці та часом сонливій поведінці на публіці. Цей метод виявився доволі ефективним. Проте, щодо Камали Гарріс, така тактика не спрацьовує, але Трамп не змінює свого підходу. Він доклав значних зусиль, щоб закріпити за нею прізвисько "сміючись Камала" (Laughing Kamala), акцентуючи увагу на її звичці відкрито сміятися. Ви можете запитати, що в цьому поганого? І це слушне питання, на яке нема однозначної відповіді.

Це просто характерно для Трампа. І неважливо, що це неефективно.

За інформацією джерел NYT, Трамп ігнорує рекомендації експертів з технологій, які намагаються відмовити його від таких дій.

І ось вам друга частина відповіді, яка розкриває причини того, чому Трамп, спершу обравши цілком правильну стратегію у передвиборчій кампанії, зосередившись на національній єдності та розширенні своєї електоральної бази, раптом змінив свій курс на дії, що здаються політично безглуздими і навіть саморазрушними.

Видання з'ясувало, що під час закритої зустрічі Трампа з великими донорами його кампанії, яка відбулася 2 серпня в Бриджгемптоні (штат Нью-Йорк), кандидат навіть намагався захищати свої політично провальні та фактично неправдиві твердження про те, що Камала Гарріс нібито нещодавно змінила расову ідентичність і почала вдавати з себе чорношкіру. "Я впевнений, що мав рацію", - заявив він.

А коли Трампа спитали, чи планує він повертатися до позитивної адженди, він відповів коротко: "Я той, ким я є".

Тож схоже, що повернення до риторики щодо об'єднання країни, яка здавалася переможною стратегією республіканського кандидата, не варто чекати. Дональд Трамп до цього не готовий. Він звик атакувати і розділяти суспільство, створювати напругу навколо конфліктних питань, і наразі не має наміру від цього відмовлятися.

Навіть під тиском донорів кампанії.

Навіть якщо це може поставити під загрозу його шанси на переобрання.

А на додаток до цього проти Трампа почав грати його вік - тобто той аргумент, який він сам використовував проти Байдена. Так, на згаданій зустрічі Дональда Трампа із чорношкірими журналістами кандидат постійно перепитував, яке запитання йому поставили, і казав, що звук налаштований погано і він не чує співрозмовників.

А ще показовим стало інтерв'ю Дональда Трампа Ілону Маску в соцмережі X (Twitter). Ця розмова, що транслювалася на багатомільйонну аудиторію в ніч на 13 серпня, перетворилася для Трампа на черговий згаяний шанс, бо взагалі не містила новин. Натомість трендом у соцмережі стала дискусія про те, чому кандидат часом відповідав на запитання Маска так невнятно, "шмякаючим" голосом.

Цей "ідеальний шторм" неминуче мав призвести до зниження рейтингів Трампа - і це дійсно сталося.

Соціологічні дослідження, проведені в серпні, вказують на значну перевагу Камали Гарріс у багатьох важливих штатах, зокрема в ключовій Пенсильванії. Якщо ця тенденція продовжиться, це може призвести до перемоги демократів на виборах. Попри це, команда Трампа, схоже, не вважає свої шанси втраченими.

Слід розуміти, що у республіканського кандидата є приховані можливості. По-перше, опитування часто недооцінюють рівень його підтримки. По-друге, на даний момент опитування включають трьох кандидатів, оскільки, окрім Трампа та Гарріс, за президентське крісло планує змагатися Роберт Кеннеді-молодший, який готується до участі як незалежний кандидат. Наразі він стикається з труднощами при реєстрації своєї кандидатури, а його рейтинги не перевищують 5%.

Ідеологічно Кеннеді є популістом, лозунги якого близькі до трампівських, тож не можна виключати, що він у якийсь момент зніметься з перегонів і закликає своїх виборців підтримати Трампа.

Але хай там як, для того щоби шанси Трампа на перемогу знову зросли, він має зрештою усвідомити потребу змінити стратегію. І зробити це якнайшвидше. У вересні почнеться період теледебатів (очікується три ефіри "Гарріс проти Трампа" на каналах ABC, Fox News, NBC). І якщо Дональд Трамп прийде на них підготовленим так само, як прийшов на ефір з чорношкірими журналістами - на нього може чекати не просто поразка, а фіаско, оговтатися від якого буде навряд чи можливо.

Творець: Сергій Сидоренко